Гнучкі виробничі системи
лінійних розмірів для повної інформації про геометричний
структурі вала. З технологічної точки зору це повинна бути
система розмірів, які можуть бути безпосередньо отримані,
т. е. розміри типу В. Можливі чотири таких варіанти:
1) Ви Bj і Вг, 3) Ви В, і В,;
2) 5,, Вг і В^, 4) Вг, Въ і В^.
У загальному випадку необхідне й достатнє число розмірів
дорівнює числу торцевих поверхонь деталі мінус одиниця.
Зі збільшенням числа торців варіантність технологічно реа/
шзуемых систем розмірів зростає. При числі торців більше
п'яти варіантність становить уже багато десятків комбінацій.
Очевидно, що відсутність правил, що встановлюють зв'язки між
конструкцією деталі й технологією її виготовлення, приводить
до довільнійій самоскидальному розмірів і припустимих відхилень.
Із ще більш складним випадком ми зустрічаємося при описі
геометричної структури плоских, тобто двовимірних деталей.
Розглянемо це на прикладі симплекса двовимірного простору
- трикутника. Однозначно трикутник може бути описаний
одним із трьох варіантів сполучень його лінійних і кутових
розмірів (мал. 3.3): 1) а, Ь, з; 2) а, Ь, уй 3) а, в,, уз
Однак реалізованої й з погляду технологичной системою
розмірів є тільки а, уг, уз- Дійсно, графічне
побудова трикутника за допомогою тільки лінійки й транспортира
точно моделює процес виготовлення плоскої деталі
типу трикутника на верстаті. Проведемо ці побудови для трьох
варіантів опису структури трикутника, що відповідає
трьом варіантам самоскидального розмірів на кресленні аналогічної
деталі.
1. Обробити деталь по варіанті а, Ь, з неможливо, тому що
після одержання однієї зі сторін невідомо, під якими кутами
до отриманої сторони здійснювати обробку двох інших сторін
трикутника.
2. Варіант а, Ь, yi також неможливий, тому що після одержання
сторони а, а потім під кутом Vi сторони b невідомий напрямок
для формування сторони с.
3. У випадку а, уь уз обробка ведеться в наступній послідовності.
Першої формується сторона а. Потім із двох її
кінців під кутами yi і уз здійснюють обробку сторін біс.
Перетинання напрямків цих сторін утворить так звану
крапку геометричного, а тут і технологічного замикання.
У результаті автоматично формуються відразу дві сторони
6 і з і кут В2 між ними.
Головним для подальших міркувань про зв'язок геометричної
структури деталі з технологією її виготовлення в цих
[...]
у початок
[1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25] [26] [27] [28] [29] [30] [31] [32] [33] [34] [35] [36] [37] [38] [39] [40] [41] [42] [43] [44] [45] [46] [47] [48] [49] [50] [51] [52] [53] [54] [55] [56] [57] [58] [59] [60] [61] [62] [63] [64] [65] [66] [67] [68] [69] [70] [71] [72] [73] [74] [75] [76] [77] [78] [79] [80] [81] [82] [83] [84] [85] [86] [87] [88] [89] [90] [91] [92] [93] [94] [95] [96] [97] [98] [99] [100] [101] [102] [103] [104] [105] [106] [107] [108] [109] [110] [111] [112] [113] [114] [115] [116] [117] [118] [119] [120] [121] [122] [123] [124] [125] [126] [127] [128] [129] [130] [131] [132] [133] [134] [135] [136] [137] [138] [139] [140] [141] [142] [143] [144] [145] [146] [147] [148] [149] [150] [151] [152] [153] [154] [155] [156] [157] [158] [159] [160] [161] [162] [163] [164] [165] [166] [167] [168] [169] [170] [171] [172] [173] [174] [175] [176] [177] [178] [179] [180] [181] [182] [183] [184] [185] [186] [187] [188] [189] [190] [191] [192] [193] [194] [195] [196] [197] [198] [199] [200] [201] [202] [203] [204] [205] [206] [207] [208] [209] [210] [211] [212] [213] [214] [215] [216] [217] [218] [219] [220] [221] [222] [223] [224] [225] [226] [227] [228] [229] [230] [231] [232] [233] [234] [235] [236] [237] [238] [239] [240] [241] [242] [243] [244] [245] [246] [247]